пошук
Артем Кузьменчук
Автор
На винних фестивалях до вин Максима Кичми вишуковуються черги — питців приваблють творчі етикетки і яскравий експресивний стиль вин винарні «Янчинські пагорби». Сам Максим у захваті від бурштинового вина, шанує Степана Бандеру та виступає за розвиток винної культури в Україні. Читайте інші думки і правила нового героя рубрики «Правила українських виноробів».
Максим Кичма
Вік: 47
Освіта (професія): інженер-системотехнік
Основний бізнес: плавно переходить в виноробство
Площа власного виноградника: 0,35га
Обсяг виробництва: 2000 л на рік
Я не можу жити без води, повітря, свободи.
Найважче мені миритись зі зневагою до Батьківщини.
Головна цінність у житті — саме життя.
Якби мав шанс почати все спочатку, то я б ним не скористався. Інакше я б втратив всі здобуті знання і досвід.
Мій душевний стан зараз схожий на м’ячик, що коливається на хвилях.
Моя «суперсила» — це моя сім’я.
Справжній винороб ніколи не зупиняється на досягнутому.
Я займаюсь вином, тому що мені це подобається.
Культура вина — це коли щодня вживається 1-2 шклянки вина (а не пляшка горілки), коли для водіїв дозволена норма алкоголю становить 0,5 проміле і ніхто не їздить напідпитку.
Моє найбільше відкриття у вині на сьогоднішній день — це бурштинове вино.
Найбільша проблема українського виноробства в головах людей і дурнуватому законодавстві.
Найбільше мені подобається поєднання вина з (не буду оригінальним) сир, бажано козячий.
Мій ідеальний день — це свято. Це коли я протягом дня з задоволенням працюю, а ввечері отримую насолоду від смачної вечері з келихом доброго вина. Таких днів багато. Навчився цьому в італійців.
Якби мені до кінця життя довелось пити одне вино, то це було б Ркацителі бурштинове. Перевірено довготривалим вживанням — не набридає.
Головне у вині — це душа винороба.
Якби мені дали $1 000 000, я б просадив його в казино! Жартую звісно. Насправді нічого просто так не дається: якщо в голові визріває план і окреслюються шляхи його реалізації, то й кошти для цього знаходяться.
Найдивніший комплімент, який давали моїм винам — це навряд чи комплімент, але мені підняло настрій. Один шанувальник горілочки з багаторічним стажем спробувавши моє вино сказав, що воно таке як «совєцкій кісляк» за 30 копійок.
Найбільш недооцінене вино — це бурштинове вино.
Найдивнішим вином у моєму житті було кахетинське Ркацителі в Телаві (Грузія). Ставлення до нього змінилось від «як таку гидоту можна пити» до «я це сам роблю, п’ю і отримую від цього задоволення».
Для винороба успіх — це коли подобається результат своєї праці.
Щастя для мене — це стан вдоволення. Причин цього стану може бути дуже багато.
Мій герой у світовій історії — Їх багато. Найближчий до сьогодення — Степан Бандера.
Мій герой у реальному житті — це моя дружина.
Якби моє життя було фільмом, воно б називалось «Рух по спіралі».
Якби мені дали необмежені повноваження та ресурси, щоб розвинути в Україні виноробство, то я б відмінив усі ліцензії, акцизну марку, спростив би звітність, зменшив штрафні санкції за її порушення та посилив би покарання за фальсифікацію та випуск на ринок недоброякісного вина.
Фото: Максим Кичма / Arsen Fedosenko
Читайте також:
Правила українських виноробів: Володимир Гігінеішвілі
Правила українських виноробів: Віталій Маланчук
Правила українських виноробів: Маша Скорченко
Цей матеріал вперше опубліковано на сайті posteat.ua та є його інтелектуальною власністю.
Підписуйтеся на наші сторінки у соціальних мережах:
 |
 |
 |
 |
Коментарi