Олена Брайченко опублікувала матеріал про голодну кутю, смаки та традиції Водохреща - PostEat

пошук

Олена Брайченко опублікувала матеріал про голодну кутю, смаки та традиції Водохреща
20-01-2023 0 191


Співзасновниця проєкту їzhakultura та видавництва їzhak, співавторка книги «Україна. Їжа та історія» Олена Брайченко розповіла, що голодна кутя напередодні Водохреща завершує цикл різдвяно-новорічних свят. Про смаки та традиції Водохреща Олена Брайченко детально написала у Facebook.

Про смаки 

Вечеря правда не така багата як на Святий Вечір чи Щедрий Вечір, тому можливо й набула поширення саме така назва, як Голодна Кутя. Та незалежно від того скільки і які страви готувати, вони всі повинні бути пісними. У минулому, протягом дня, тримали піст, але дітям, хворим та вагітним можна було їсти. Найчастіше це була якась пісна юшечка, печена картопля, дуже проста і пісна їжа.

Вечерю починають з куті.  І досі зберігається традиція готувати поширені українські страви – пиріжки з маком, варений і колочений горох з олійкою, вареники з капустою, гречкою, з сушнею, чорницями, сливками ну і звісно ж пухкі вареники з маком, варять капусняк, та смажать рибу, тушкують капусту з грибами чи чорносливом”, — розповіла вона. 

За її словами, протягом останніх десятиріч до цього переліку додались нові види риб, таких як хек. Його смажать, запікають під овочами, смажать чи запікають печериці, печуть овочі такі як броколі, цвітна капуста.

Про традиції

Після завершення вечері поширений звичай проганяти кутю. Чоловіки вистрелювали з рушниць у повітря, а після вечері діти «проганяли» кутю, б’ючи знадвору палицями й макогоном в причілок хати або по воротях.

У ніч на Водохреща, дівчата ворожили на долю, але й дорослі стежили за прикметами сподіваючись на добрі символи, які віщують добробут та гарний врожай на наступний рік.

На річках, ставках чи озерах вирубують великі хрести, престол, іноді місцеві майстри споруджують цілі льодяні скульптури, їх поливають буряковим квасом, прикрашають калиною, сухими чи свіжими квітами, а також вішають стрічки й рушники”, — продовжує свою розповідь співзасновниця проєкту їzhakultura.

За словами Олени Брайченко, у минулому після Водохреща, заборонялось прати ще кілька днів, а то й тижнів. Але в річках та ставках, ми вже давно не перемо, тому ця пересторога нехай лишається для підручників.

Про воду

Існує переконання, що вода цього дня набуває магічного значення, дуже поширені легенди про перетворення води на вино, а також те, що вона має магічні й цілющі властивості.

Коли священник опускає хрест, дівчата на виданні, намагались найперше вмитись, а от рибалки опустити край сітки, аби весь рік добре риба йшла. Вчені називають такі обряди — магією схожості, симпатична магія. Досить поширене явище в українській культурі.

Про розваги

Поширеною розвагою для молоді на Водохреще було хургало. Якщо на Івана Купала молодь перестрибує вогонь, гойдається на гойдалках, то на Водохреще крутиться, ковзає на фургалі чи хургалі.  Найчастіше його виготовляли завдяки колесу та палиць за які прикріплювали шворки. За них тримались руками чи прив’язували сани.  Встановлювали на добре промерзлому озері, тому швидкість обертання колеса, як і самого ковзання часом бувала навіть небезпечною”, — додає вона.

Олена Брайченко також рекомендує прочитати матеріал Дар’ї Анцибор про Водохреще, де розповідається, чи пірнали в ополонку. 

«Дуже гарний матеріал є на Локальна історія який написав Юрій Пуківський Чи купались українці на Водохреще
Про те, як змінюються традиції і ритуали цього свята слухайте і дивіться у розмові з етнографом Olena Chebaniuk в програмі У своїй тарілці на Радіо Культура«, — підсумовує вона.
Фото: Facebook Олена Брайченко (Осипчук)

Підписуйтеся на наші сторінки у соціальних мережах:

 



Tweet

Коментарi