пошук
Артем Кузьменчук
Автор
Звідки виникла ідея робити блакитне вино? Чи справді блакитне вино натуральне? Чому винні критики не в захваті від блакитного вина? PostEat шукає відповіді на ці питання та розбирається у феномені блакитного вина.
Нові правила гри — нове вино
Ідея нового продукту у винній галузі виникла ще у 2000-х. Вже тоді стало зрозуміло, що вино програє, як продукт іншим напоям на алкогольному ринку. Експерти звертали увагу на те, що за останні 60 років населення планети виросло майже у 2,5 раза, споживання міцних напоїв збільшилось у 1,5 раза, пива — у 4 рази, а ось споживання вина залишилось незмінним.
В «провалі вина» звинуватили консерватизм винних компаній та помилки винного маркетингу. Почався пошук принципово нової подачі вина, вільної від правил та умовностей та здатної привернути увагу молодого покоління споживачів.
Блакитне вино, як стартап
Першими, хто запропонував ринку «блакитне вино» став стартап Gik Live! з Країни Басків в Іспанії. Компанію створили шість молодих підприємців, не пов’язаних з виноробством. Серед засновників були художники, музиканти, інженери віком від 22 до 28 років і не було жодного винороба.
В інтерв’ю різним ЗМІ вони заявили, що перш за все прагнули створити «просте вино». Напій, яким можна було насолоджуватись без настанов сомельє, дегустацій, винних курсів та вивчення книг про вино. Жодного натяку на винний снобізм — бери і пий.
Коли команда працювала над новим продуктом, то в обговореннях часто згадувалась книга з маркетингу «Стратегія блакитного океану». Виникла ідея — «Чому б не зробити нове вино блакитним?».
За словами засновників, вони спільно з Університетом Країни Басків та лабораторією Azti Tecnalia розробили технологію нового продукту — у натуральне вино з місцевих сортів винограду додавали речовини антоціан (природний пігмент) та натуральний барвник індигокармін (E 132).
Щоб зробити смак зрозумілим для всіх у вино додали некалорійні підсолоджувачі. На виході отримали щось середнє між вином та коктейлем, але назвали напій «блакитним вином».
Критики не в захваті
Запуск блакитного вина від Gik супроводжувався масштабною рекламною кампанією у соцмережах. Це йшло всупереч традиційній схемі виходу на ринок нового вина. Зазвичай, вихід нового напою супроводжувався дегустаціями, оцінками винних критиків та ЗМІ.
Для блакитного вина застосували схему просування на кшталт передвиборчої кампанії Дональда Трампа — продукт пропонували споживачу напряму, без аналітики. Слоган нового продукту був зрозумілим — Enjoy the revolutions. Споживач блакитного вина мав відчувати себе революціонером, що руйнує «старі на нудні» правила винного світу.
Експерти, які воліли не помічати «блакитного вина», почали давати оцінки з запізнення. Наприклад, у 2017 році на прохання Washington Post нью-йоркська сомельє Морган Фозетт (Morgan Fausett) спробувала блакитне вино від Gik. ЇЇ вердикт — «Солодко, мило. Комусь сподобається, але не мені».
Того ж року, видання Time дало оцінку блакитному вину, як «цікавій основі для сангрії з фруктами або коктейлів». Але на момент цих публікацій вже було продано понад 120 тис. пляшок блакитного вина і в іспанців з’явились конкуренти. Виробництвом блакитного вина зайнялась корсиканська винарня Domaine Pozzo di Mastri та французька Vindigo.
Скандал з барвниками
У серпні 2019 року вчені Університету Поля Сабатьє (Тулуза) опублікували дослідження блакитних вин двох брендів — Vindigo та Domaine Pozzo di Mastri. Методом спектроскопії вони виявили, що блакитний колір обох вин походить не від природних речовин, а від синтетичного фарбника «Синій блискучий» (Brilliant Blue, E133). Його використовують для забарвлення у синій колір лікеру «Блю Кюрасао», морозива, газованих напоїв, мила та шампунів.
Виробники звинуватили у появі штучного барвника у напої постачальника, який ніби то переплутав речовини. Але це мало зарадило справі. Європейські чиновники нагадали виробникам, що згідно з законом використання будь-яких фарбників у виноробстві вина на території ЄС заборонено. Після цього інциденту виробники блакитного вина були змушені змінити назву свого продукту на «ароматизований коктейль».
Але винні критики не любили блакитне вино і до скандалу. Чому?
По-перше, річ у різниці дегустаційного досвіду у новачків, яким подобається блакитне вино та його противників з середовища профі.
За умови невеликого дегустаційного досвіду яскраві однотипні аромати блакитного вина та його солодкий смак дійсно можуть подобатись. Новачку просто немає з чим порівнювати. А профі порівнює блакитне вино з великим спектром смаків і ароматів, на фоні яких воно нічим особливим не виділяється. Це малоцікавий об’єкт для дегустації — аромат прямолінійний, смак плаский, посмак короткий.
По-друге, виробники позиціонують блакитне вино, як напій для якого не так важливі рік врожаю, сортовий склад чи умови терруару. Це продукт для споживання тут і зараз з мінімумом ритуалів. Такий підхід йде у розріз з винною культурою, де рік врожаю, сорт і регіон мають значення. І чим дорожче вино, тим важливіші ці критерії. Критики кажуть, що блакитне вино по суті є «газованим коктейлем», але його виробники чомусь не відмовляється від іміджу вина. На думку експертів, це нечесно щодо класичних виноробів.
По-третє, класичне вино цінується за те, що з ним можна утворювати цікаві та багатогранні пари з їжею. Підсолоджене блакитне вино програє у цьому відношенні класичному вину — цукор затьмарює смак страви та швидко «втомлює» рецептори. Втім ніщо не заважає комбінувати блакитне вино з невибагливими стравами, фруктами або десертами.
Цей матеріал вперше опубліковано на сайті posteat.ua та є його інтелектуальною власністю.
Підписуйтеся на наші сторінки у соціальних мережах:
 |
 |
 |
 |
Коментарi