пошук
Артем Кузьменчук
Автор
Авторка книги «Вино без правил» та засновниця найбільшої в Україні фейсбук-спільноти про вино «Сомельє в зелених штанях» Анна Євгенія Янченко виступить у Школі вина на 15-му Kyiv Food and Wine Festival 6 червня у Галереї «Лавра». Редакція PostEat розпитала сомельє, якими ідеями вона ділитиметься з гостями фесту і як винна культура покращить якість життя українців.
PostEat: Навіщо розвивати винну культуру в Україні? Яка від неї практична користь?
Анна Євгенія Янченко: Скажу прямо і як є. Ми нація, яка у порівнянні з іншими європейськими країнами вживає небагато алкоголю на рік. Але саме від цього алкоголю нам зле — про це свідчить статистика смертей від серцево-судинних хвороб. Чому? Бо більша частка того, що ми п’ємо це міцні напої. Вони шкодять нашому організму через особливості ритуалів споживання та великий зміст спирту. Вино також має алкоголь, але його вміст у чотири рази менший ніж у більшості міцних напоїв. До того ж вино споживають повільно. Організм за це дякує та набагато менше хворіє.
Так от, якщо ми змінимо культуру споживання міцного алкоголю на винну культуру, то зробимо послугу собі, як нації. І тут мова не про наше покоління (тут вже мало що зміниш, боги, жгіть), а про нову генерацію українців, яких ми власним прикладом навчимо пити вино замість міцного алкоголю.
Якщо ми змінимо культуру споживання міцного алкоголю на винну культуру, то зробимо послугу собі, як нації
PostEat: Що значить назва твоєї нової книги «Вино без правил» — для розуміння вина знання правил не обов’язкове?
Анна Євгенія Янченко: Для розуміння вина правила знати треба. А от для насолоди — ні. Єдине, що точно треба знати для насолоди, це як не купити пляшку неякісного вина — і про це в книзі достатньо написано. Але… ну чесно, чим більше знаєш про вино, то більше насолоди отримуєш від процесу — тож питання залишається філософським.
PostEat: Як блогу «Сомельє в зелених штанях» вдалося зібрати найбільшу в Україні авдиторію на темі вина (понад 50 000 читачів — PostEat)?
Анна Євгенія Янченко: Найголовніше це те, що блог вчасно з’явився. У суспільстві вже був попит на просту інформацію про вино і те, як вплести його у контекст звичайного життя. Ну й ще впевнена, що малюночки зіграли свою роль — дивишся на дивакуватого героя, намальованого фломастерами, і розумієш, що текст про вино заумним не буде, а це приємно.
PostEat: Чим тобі запам’ятався процес написання книги — смішними чи дивними моментами?
Анна Євгенія Янченко: Смішнішими за все були малюнки — більшість з них я намалювала під час новорічних канікул. Була в гостях у мами, ми дивилися нон стоп по телеку старі стрічки на кшталт «На гребні хвилі», «Місія нездійсненна», «Брудні танці», а я малювала фломастерами мапи винних регіонів. Це було медитативно й круто. Тоді зрозуміла, що обожнюю Тома Круза і можна з глузду з’їхати, поки малюєш Грецію. Там стільки островів, що я перемальовувала її тричі!
Впевнена, що малюночки зіграли свою роль — дивишся на дивакуватого героя, намальованого фломастерами, і розумієш, що текст про вино заумним не буде
Ще було дуже смішно, коли Маша Скорченко — енологиня, яку я просила перевіряти текст на випадкові технічні «ляпи», принесла мені видруковану на А4 книгу зі своїми коментарями. В мене був ковід, тому зайти вона до мене не могла. І от ми майже годину з нею стояли й теревенили про вино та виноробство. Вона з однієї сторони дверей в парадному, а я з іншої сторони дверей — у квартирі. А видрук вона мені залишила в торбі на поверсі, я забрала її лише коли вона поїхала. Потім просто на підлозі розклала всі ці сторінки і навіть повірити не могла, що оце все я написала… Знаєте, це доволі приватні моменти, але я їх ніколи не забуду!
Аххх, ще було дуже ржачно, коли я намагалася намалювати Джиммі Гендрікса для ілюстрації частини про рожеві вина. Малювала двічі, бо один раз він вийшов схожим на Валерія Сюткіна. Я поматюкалася й спробувала ще. Дуже старалася, всю себе вклала в малюнок, але він вийшов схожим на Віктора Цоя, що було ще смішніше. Після цього я здалася і замість Джиммі намалювала Гемінґвея. Вибач, Джиммі.
PostEat: Як радиш пробувати вина на Kyiv Food and Wine Festival, щоб отримати від фесту максимум вражень й задоволення?
Анна Євгенія Янченко: Раджу приїхати рано і відвести на дегустацію 2-3 години. Підійти до першого стенду й спробувати все. Тільки трішки пробувати, а залишок у келиху випльовувати чи виливати. Тобто взагалі не пити, ані краплини. Ті пляшки, які сподобалися, одразу фотографувати — щоб було видно назву вина й виноробні. При цьому пити багато води. Так пройти всі стенди й не відриватись від процесу. Якщо ви здатні робити нотатки при цьому, взагалі чудово. Якщо ні — фоточок вистачить.
Потім взяти паузу хвилин на 5-10. Подихати. Відволіктись й подивитись на фото, які ви зробили. Перед вами буде альбом з кращими на ваш смак українськими винами. А це — путівник на рік. І вже після — пити вино, яке вам сподобалося, рекомендувати його друзям і взагалі насолоджуватись їжею та класними подіями фестивалю. Оце буде не лише приємно, а ще й корисно.
Виступ Анни Євгенії Янченко відбудеться 6 червня у неділю у Галереї «Лавра» у Школі вина в межах 15-го фестивалю Kyiv Food and Wine Festival. Захід відбудеться у форматі читання книги «Вино без правил» з дегустацією й автограф-сесією. Приходьте завчасно, бо редакція PostEat налаштована зайняти усі перші місця!
Фото: Facebook / Сомельє в зелених штанях / Anna Eugenia Yanchenko
Читайте також:
Не для снобів: авторка найбільшої в Україні фейсбук-спільноти про вино випустила книгу
Пропаганда культури віскі: як Олег Козловський вчить людей розбиратися в алкоголі
№1 у рейтингу Vivino України Інна Насадюк про алгоритм успіху, натуральні вина і сексизм у вині
Цей матеріал вперше опубліковано на сайті posteat.ua та є його інтелектуальною власністю.
Підписуйтеся на наші сторінки у соціальних мережах:
 |
 |
 |
 |
Коментарi