Гастро-замітка: День Святого Миколая — святкування в різних країнах

Головна › ЇЖА › Гастро-замітка: День Святого Миколая — святкування в різних країнах

Влад Войчук

Автор

День Святого Миколая — день святкування та вшанування пам’яті християнського святого Миколая Мирлікійського (Чудотворця). День святого Миколая відзначається християнськими церквами 6 грудня (за григоріанським та новоюліанським календарями). За юліанським календарем у XX—XXI століттях свято припадає на 19 грудня.

Згідно з давньою традицією, в цю ніч Святий Миколай несе подарунки для чемних дітей, залишаючи їх під подушкою. Діти заздалегідь писали листи до нього, ділячись своїми побажаннями та секретами, потім кидаючи листи в поштову скриньку чи залишаючи їх на вікні. Чемні діти знаходять під подушкою чудові сюрпризи, тоді як ті, хто не поводиться належним чином, можуть знайти прутик. Ця традиція слугує не тільки як спосіб дарувати радість, але і як попередження, щоб кожна дитина задумалася над своєю поведінкою та зробила висновки.

Легенда про святого Миколая Мирликійського розповідає нам не тільки про його доброту, але й про його турботу про бідних. Одним із найвідоміших аспектів цієї традиції є подарунки, які він залишав під подушками чемних дітей. Миколай, у той час ще не єпископ, дізнавшись про це, вирішує скористатись батьківським спадком, щоб зарадити біді. Протягом трьох ночей він пробирався до убогої хатини та щоразу закидав крізь вікно в кімнату, де ночували сестри, шмат золота — на придане для кожної з дочок. Крім того, святий Миколай бажав, щоб ті три дочки не знали хто їм поклав це золото.

Святому Миколаю приписують ще одну традицію, що виникла в середньовічній Німеччині: вночі перед святом він таємно дарує дітям новий зимовий одяг, хоча це робили батьки. З часом цей обряд перетворився на таємне дарування ласощів, іграшок та корисних предметів. Вважалося, що віслюк веде свій рід від осла, на якому Ісус Христос святково в’їжджав у Єрусалим напередодні Розп’яття.

Напередодні свята, святий Миколай разом із своїм вірним осликом приносить дітям радість та подарунки, залишаючи їх біля камінів. Діти, вірячи в чудеса, залишають моркву для віслюка поруч із своїм взуттям. Важливо відзначити, що святому Миколаю належать Золота Книга, в яку він заносить імена тих, хто заслужив на подарунки, і в’язку різок для неслухняних. Ці традиції віддзеркалюють доброту та виховний аспект свята, роблячи його святом радості та роздумів про власну поведінку.

У різних країнах існують різноманітні версії традицій святкування Дня Святого Миколая, які містять його особливих супутників та цікаві ритуали.

У Австрії вуличні актори, які вдягнені у костюми чортів, бігають містом та лякають містян. Святий Миколай приходить на допомогу, розганяючи чортів та роздаючи подарунки.

В Чехії святого Миколая супроводжують чорт і янгол. Кожен з них має книгу, в яку записуються добрі та погані вчинки дітей. На основі цих записів святий вирішує, чи заслуговує дитина на подарунки.

У Нідерландах діти вірять, що Святий Миколай щороку приїжджає до Роттердаму на кораблі з Іспанії, яка уособлювала «теплі країни». Він у червоному убиранні католицького єпископа й з єпископською палицею в’їжджає в місто на коні в супроводі помічників-негренят «Чорних Пітів». Ця традиція збереглася в театралізованих заходах, які щороку привертають увагу глядачів.

Традиція дарувати подарунки у цей день, яка спочатку виникла в Німеччині, поширилась на сусідні країни, такі як Австрія, Нідерланди, Чехія, Словаччина, та Польща. Ймовірно, подорожуючи від країни до країни, ця традиція потрапила на українські землі. Це підтверджується тим, що в Україні звичай залишати подарунки дітям під подушкою зберігся, переважно, на Правобережній Україні, яка колись належала до Річі Посполитої. Ця культурна подорож та спільна спадщина свідчать про те, як традиції можуть об’єднувати країни та надихати на збереження унікального культурного досвіду.

За давньою українською традицією, старші господарі села на свято збиралися, щоб зварити пшеничного пива. Влаштовувалася гостина, після якої всі весело з піснями їздили на санях довкола села. Дітям цього дня дарувалося особливе печиво — миколайчики.

На Харківщині існував особливий звичай святкувати триденні Миколині святки, під час яких готували кутю і узвар, сподіваючись забезпечити наступний рік врожаєм на жито та плоди. На всій території України влаштовували щедрі обіди на честь Миколая Угодника з приготуванням ритуального пива та меду. На Поділлі цього дня чекали на прихід «полазника» — чоловіка, який першим крокує у хату, передвіщаючи багатство та щастя протягом року. Також, через подвір’я мав пройти хазяїн, дати худобині їсти й привітати її словами: «Дай, Боже, добрий день, щобись худібонька здорова була та й я з тобою ще й зі своєю дружиною!».

На Київщині ґазда, прийшовши цього дня з церкви, брав миску зі свяченою водою, паляницю з грудочкою солі, квача з різного зілля, ішов кропити господу, худобу та збіжжя, примовляючи: «Святий Миколай, помилуй та сохрани нас від усякого лиха!».

Що ж готують на День Святого Миколая?

Спекулаас — різновид пряного пісочного печива, випеченого зі спеціями спекулааса.

Це печиво випікають зазвичай у формі картини, і воно особливо популярне під час свята Святого Миколая. Однак в останні десятиліття стало нормальним їсти Спекулаас протягом року, особливо з гарячими напоями. Спекулаас в основному печуть та їдять у Бельгії та Нідерландах, а також у німецькій Вестфалії та Рейнланді, Люксембурзі та північній Франції.

Печиво Nikolausplätzchen. У Німеччині популярно готувати «Печиво Миколая» (Nikolausplätzchen), які можуть мати форму чобітків, різдвяних дерев чи самого Святого Миколая. Це традиційне святкове печиво, яке прикрашають глазур’ю або пудрою.

В Європейських країнах День Святого Миколая часто відзначається традиційними стравами та солодощами. Основні страви можуть варіюватися в залежності від регіону та культурних особливостей.

Photo credits: pixabay; Вікіпедія

Читайте також:

Гастро-замітка: Панетоне (Panettone) — традиційний італійський солодкий різдвяний хліб

Гастро-замітка: Бюш-де-Ноель (Bûche de Noël; Yule Log) — французький десерт у вигляді рулету, стилізованого під поліно

Гастро-замітка: Беф бургіньйон (Beef bourguignon) — культове французьке рагу з яловичини

Гастро-замітка: Реблошон (Reblochon) — традиційний французький м’який сир з регіону Савоя

Гастро-замітка: Нісуаз (Salade Niçoise) — традиційний французький салат

Гастро-замітка: Сен-Нектер (Saint-Nectaire) — французький напівм’який сир з коров’ячого молока

Гастро-замітка: Шоколатин (Pain au Chocolat) — французький хлібобулочний виріб з шоколадом

Гастро-замітка: Мюнстер (Munster) — французький м’який сир

Гастро-замітка: Профітролі (Profiterole) — французькі тістечка із кремом всередині

Гастро-замітка: Салямі Феліно (Salame Felino) — італійська ковбаса з регіону Емілія-Романья